NUMISMATICS

Anhelyna Zabytivska

Along with numerous collections of paintings and decorative art at the museum, the Numismatic Collection is represented by no less valuable material numbering over 11,000 items, which bring to light many important stages of the development of this art covering a period of two thousand years. Based on the content and character of coins contained in this collection, a series of basic thematic branches points to a broad spectrum of tendencies in the development of the numismatics of many countries of the world. These are represented by examples of coinage from Ancient Rome, Byzantium and the East, as well as of coinage dating from the Middle Ages (14th— 18th c). These include a large collection of coins which were in use throughout Ukrainian territory as well as coins which speak of the traditions of forming and functioning of the monetary systems of a whole series of countries: North, Central and Western Europe, as well as the USA, Canada, South America and Africa during the period of the 19th —20th cents.

The collection was begun in the 1910— 1930s and its basic source were gifts of the Metropolitan Andrey Sheptytskyi, the Narodnyi Dim collection transmitted by A. Petrushevych, gifts from friends of the museum, known Ukrainian cultural and academic activists V. Patchovskyi, T. Voynarovskyi, and others. Another method of supplementing the museum’s collection was by the addition of coins found in the treasuries of Lviv, Ternopil, Ivano-Frankivsk, Volyn’ and Kyiv regions, etc.

A no lesser discovery is the collection of «Sfrahistyka» (seals and stamps) covering the period from the mid 17th to the beginning of the 20th c. This is predominantly samples of Ukrainian church sfrahistyka of the 18th c to the beginning of 20th c, represented by items originating from the Lviv Metropolitan Consistory, collections of the Lviv Theological Academy, etc. The collection is distinctive by virtue of its character and selection of secular objects that illustrate various spheres of the social, political, professional, cultural, artistic and military activities in Ukraine from the mid-17th c to the beginning of the 20th c. A group of personal stamps of outstanding personages of Ukrainian culture and scholarship deserves special attention.

Among the memorabilia are the seals of the Halych Metropolitans P. Bilanskyi, M. Levytskyi, S. Lytvynovych, S. Sembratovych, H. Yakhymovych, A. Anhelovych, Lev and Andrey Sheptytskyi. Among the secular items are memorabilia of a wide thematic diapason — from the seals of professional craftmen in Halychyna (i.e. furriers in Yavoriv 1654, weavers — 1663) to seals of community organizations, societies, political parties as well as seals of renowned personalities (I. Trash, D.Zubrytskyi, M. Drahan), etc.

Over 670 artifacts are comprised of valuable jubilee, memorial, and souvenir medals, posters, medallions, military and/or governmental insignia and decorations dating from the mid 17th c until the present day. In this collection we find important sources for study and reconstruction of social-political events in Ukraine and abroad, for bringing to light the role of outstanding personalities of the Eastern and Central Europe countries.

 

 

НУМІЗМАТИКА. СФРАГІСТИКА. МЕДАЛЬЄРИКА

Ангєліна Забитівська

Фонд «Нумізматики» Національного музею у Львові, який містить понад 11 тисяч одиниць, висвітлює важливі етапи розвою цієї царини мистецтва впродовж понад двотисячолітнього відліку.

На сьогодні фонд за своїм складом та характером вирізняється за рядом основних тематичних розгалужень і містить доволі розмаїтий матеріал, що ілюструє широкий спектр тенденцій у розвитку нумізматики в багатьох країнах світу: від давніх зразків — римських, візантійських, східних, пам’яток часів середньовіччя XIV — XVII ст. (у т.ч. великого за обсягом зібрання монет, що перебували в обігу на теренах України), до творів, які доносять традиції формування і функціонування грошових систем низки країн Північної, Центральної, Західної Європи, а також США, Канади, Південної Америки, Африки впродовж XIX —XX ст.

Увесь масив монет можна поділити за наступними основними групами: римські (15 р. до н.е. — 455 р.) — 652 од.; візантійські (V—XV ст.) — 563 од.; східні — 132 од.; монети європейських країн (голландські, російські, австрійські, шведські, польські, литовські, прусські та ін.) (XIV—XVIII ст.) — понад З тисячі од.; країн Європи, Америки, Африки (XIX — початок XX ст.) — понад З тисячі од.; монети другої половини XX — початку XXI ст. — понад 500 од.

Найдавніші зразки презентує група римської нумізматики. Це одна із невеликих, однак вартісних збірок у розрізі музейних колекцій в Україні. Збірка постала у 1910 — 1930-х рр., і основними джерелами її формування слугували не лише дари митрополита А.Шептицького, зібрання Народного Дому, передані А.Петрушевичем, а й дари грона прихильників музею, відомих діячів української культури та науки (В.Пачовського, Т.Война- ровського, М.Тимчишина та ін.). Окремий доволі значний шлях поповнення фонду — монети, віднайдені у скарбах на Львівщині, Тернопіллі, Івано-Франківщині, Волині, Київщині тощо.

Згадана збірка містить золоті, срібні та мідні зразки у хронологічній послідовності від правління імператора Августа (27 р. до. н.е. — 14 р. н.е.) до імператора Валентиніана (424 — 455 рр.). Окреслені пам’ятки зазнали суттєвого впливу традицій давньогрецької нумізматики із визначальними принципами у вирішенні іконографії та використанні технічних прийомів, однак мають ряд істотних відмінностей. У римських зразках рисунок менш витончений, позначений меншою чіткістю у формально-пластичному вислові, слабше прописані деталі. Спостерігається значно вужче тематичне коло, домінування портретних зображень імператорів, членів їх родин та чиновників. Портретні характеристики здебільшого виразні, індивідуалізовані. Неодмінно подається доволі розгорнена легенда із зазначенням титулу правителя, імені, шанобливих означень у скороченому записі та числа акламацій. Голову увінчує лавровий вінець, поряд (чи у руках) символи влади; одяг потрактований узагальнено. Збірка дає змогу простежити прикметні риси, що характеризують традиції, важливі тенденції та етапи у розвитку римської нумізматики, а також доносить яскраві свідчення економічного зростання, розквіту та занепаду Великої Римської держави, пропонує змістовний матеріал до пізнання однієї із складових її культурної спадщини.

Візантійська нумізматика охоплює предмети V — початку XV ст. і налічує 563 одиниці. За винятком окремих поодиноких надходжень, це — цілісна колекція, яка свого часу була передана до музею Засновником — митрополитом А.Шептицьким. Вона доволі повно та різнобічно ілюструє розвиток грошової системи впродовж усього існування Візантійської імперії і дає змогу простежити її еволюцію за сімома основними періодами в історії нумізматики цієї історичної держави. Комплекс представлених пам’яток не залишить байдужим жодного нумізмата, дослідника чи колекціонера, оскільки пропонує для розгляду та вивчення цікаві зразки, продуковані у різний час на монетних дворах Константинополя, Солуні, Ні комедії, Антіохії, Алек- сандрії, Карфагена, Сицилії, Кіпру протягом майже 10 століть.

Аналогічно до римської нумізматики, візантійські зразки поступаються давньогрецьким щодо багатства варіантів композиційного вирішення, довершеності моделювання форм, тематико-сюжетного добору. Водночас візантійські пам’ятки мають власні оригінальні новаційні риси, які визначають їх особливості та яскраво вирізняють з-поміж інших. Зауважимо, що у композиції аверса візантійських монет усталюється традиція портретних або цілофігурних зображень імператора (членів імператорської родини), утверджуючи міць і непохитність влади: у поєднанні із релігійними сценами та образами святих, введеними здебільшого на реверсах монет, вони символізують сакральне походження та сакральну сутність автократичного правління. При акцентуванні на непорушності та чільній ролі ієрархічно-вартісних принципів трактування конкретних історичних осіб стало позбавленим автентичної портретності. За невеликим винятком, воно тяжіло до передачі рис, швидше притаманних певному соціальному та художньому типу із узагальнено-умовним, ідеалізованим, репрезентативним вирішенням. Вперше візантійські зразки пропонують введення широкого кола зображень християнських святих та символів віри (Богородиці з Дитям, Ісуса Христа, св. Юрія, сцени коронування імператорів, хреста, монограми Христа та ін.). Легенди на монетах стислі та короткі, включають зазначення титулу імператора та його імені, року карбування монети. Виваженість композиції, фронтальність застиглих поз, підкреслення парадності та строгості етикету обряду, релігійна домінанта у низці пам’яток — визначальні особливості, що об’єднують візантійські зразки, надаючи їм неповторного звучання та своєрідності.

З-поміж представленого нумізматичного матеріалу особливу цінність для нас становлять монети, що впродовж кінця XIV —XVII ст. перебували в обігу в Україні (та на теренах Галичини зокрема) за умов різних державних утворень: Польського Королівства, Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Австрійської монархії, Російської імперії тощо. Це — доволі вагомий пласт пам’яток, що розгортають свідчення писемних джерел про розвиток монетного обороту та товарно-грошових відносин у нашій країні крізь призму шести століть.

Якщо на українських землях у складі Польського Королівства у XIV —XV ст. в обігу знаходилися гроші, півгроші, динарії, тинфи, то вже в другій половині XVI — на початку XVIII ст. (Україна в складі Речі Посполитої) грошовий ринок поповнився талерами, півталерами, чвертьта- лерами, марками, ортами, солідами, шести-, три- та півторагрошевими монетами. Ці численні зразки доволі широко представлені у фонді музею і надають вичерпний матеріал для поглибленого вивчення характерних явищ та процесів в історії грошового обігу та нумізматики в Україні окресленого періоду.

Не менш пізнавальним стане розгляд комплексу пам’яток, що засвідчують розвиток монетних систем у багатьох країнах Європи впродовж XIX — початку XX ст. (Австро-Угорщина, Італія, Росія, Франція, Великобританія, Німеччина, Румунія, Англія тощо). Окрім того, в переліку зразків, що знаходяться у збірці, — монети США, Канади, Бразилії, Мексики, Аргентини та ін. Надходження 1990 — 2000-х рр. репрезентують передовсім нумізматику країн колишнього соціалістичного табору (1950- 1991 рр.) – СРСР, ПНР, НДР, ЧССР, НРБ, СФРЮ, УНР, СРР, Республіки Куба, МНР, а також становлення нових монетно-грошових систем на території цих країн у 1990-ті рр. після зміни суспільно-політичного устрою у них.

Сьогодні збірка ще чекає свого різнобічного та глибокого дослідження, надаючи до опрацювання яскраві пам’ятки минувшини, що прокладають незримі шляхи до розкриття таємниць мистецтва монет.

У фондовій групі збереження «Сфрагістика» представлено 154 печатки та відбитки, що охоплюють період від середини XVII до початку XX ст. В основі збірки — українська церковна сфрагістика XVIII — початку XX століть, репрезентована печатками ієрархів греко-католицької Церкви та церковних і монастирських інституцій Західної України. Більшість з цих пам’яток надійшла із Львівської митрополичої консисторії, збірок Львівської Богословської Академії, передана митрополитом Андреєм Шептицьким тощо.

Окрім печаток церковних, у фонді заховується нечисленна, однак самобутня, з огляду на характер та склад пам’яток, добірка зразків світського характеру, що ілюструють різні сфери суспільно-політичної, ремісничо-професійної, культурно-мистецької, військової діяльності в Україні і обіймають часовий проміжок від середини XVII до початку XX ст.

Особливої уваги заслуговує також група особистих печаток визначних діячів української культури, науки, просвіти.

Збірка церковної сфрагістики налічує понад 100 предметів, які дають змогу простежити визначальні тенденції та усталені традиції у розвитку цієї групи пам’яток в окреслений період. Серед найвагоміших зразків — печатки галицьких митрополитів П.Білянського, М.Левицького, С.Литви- новича, С.Сембратовича, Ю.Куїловського, Г.Яхимовича, А.Ангеловича, а також Лева та Андрея Шептицьких. їх доповнюють печатки львівської митрополичої консисторії, греко-католицької консисторії у Холмі, єпархіальні печатки церков, парафій, монастирів Галичини.

За характером зображень, це — гербові (із зображенням герба власника) та агіографічні (із виконанням сцени за релігійним сюжетом чи постаті святого) зразки.

Гербові зображення домінують у печатках ієрархів греко-католицької Церкви. Ця традиція, за оцінкою мистецтвознавців, була запозичена в українській сфрагістиці під впливом західних зразків, і зокрема з Польщі, у якій вони були відомі ще у XIV ст. Композиції із власним гербом ієрарха широко представлені у збірці: печатки митрополитів Анатолія Ангеловича (Сф-2), Михайла Левицького (Сф-4, 12, 14, 15, 16), Григорія Яхимовича (Сф-11), Михайла Гарасевича (Сф-17), Спиридона Литвиновича (Сф-117) та багатьох інших. У вирішенні цієї категорії сфрагістичних пам’яток розповсюджується традиція супроводження геральдичних гербових символів роду церковного діяча загальноприйнятою формальною емблематикою — кардинальським капелюхом із широкими полями з декоративно закомпо- нованою драперією та єпископськими клейнодами — митрою, хрестом, посохом. Так у печатці митрополита Галицького Спиридона Литвиновича (Сф-117) вищеозначені клейноди доповнюються стилізованим символічним зображенням у щиті пелікана над трьома симетрично закомпо- нованими зірочками; у печатці Львівського єпископа Лева Шептицького (Сф-116) — це підкова з хрестом у щиті, який підтримують лев і орел; у печатці митрополита Галицького Сильвестра Сембратовича (Сф-31) — у щит винесено геральдичний символ — підкову з хрестом та булаву; у печатці митрополита Галицького Юліана Куїловського (Сф-32) — в основу гербової символіки покладено стрілу, що здіймається над півмісяцем, та корону.

У єпархіальних печатках (церков, парафій) превалюють агіографічні зображення. Як відомо, такі печатки з’явилися в українській традиції ще за часів Київської Русі під впливом візантійської сфрагістики. Найбільш розповсюдженою тенденцією у їхньому виконанні стало зображення свя- того-покровителя чи релігійного свята, на честь якого споруджувався та освячувався храм. У фонді знаходиться доволі численна та цікава група цього виду пам’яток. У печатці кафедральної церкви Богоматері в Галичі (Сф-39) вміщено цілофігурне зображення Богородиці у хмарах, піднесеної над чотирма схематично окресленими постатями. Печатка монастиря Св. Духа Чину св. Василя Великого (Сф-10) містить зображення ініціалів Ісуса Христа у вінку, винесене над голубом (загальноприйнятим символом Святого Духа) та рукою у жесті благословення. На печатці Глумецької церкви (Сф-101) вміщена сцена хрещення Ісуса Христа. У печатці парафіяльної церкви у с.Сороки (Сф-142) винесене зображення постаті св. Параскеви.

Кожна печатка неодмінно містить написи, які мають характерні ознаки тогочасної сфрагістичної традиції, — виносні літери, словоскорочен- ня, абревіатуру (внаслідок обмеженої площі поля печатки).

У добірці світських пам’яток — зразки доволі широкого тематичного діапазону. Серед найдавніших та найвартісніших предметів — печатки, що ілюструють сферу ремісничо-професійної діяльності у Галичині. Це — печатки цеху ремісників-кушнірів 1651 р. (Сф-72) та Ткацького цеху 1663 р. (Сф-71) в Яворові. Обидві пам’ятки надійшли із депозиту товариства «Просвіта» у Львові. Серед інших пам’яток — печатки громадських організацій та товариств, політичних партій: «Просвіти» (Сф-75), Українського товариства «Відродження» (Сф-124), Української Краєвої Студентської Ради Західних земель України у Львові (Сф-123), печатка КПЗУ (Сф-129), Української соціал-демократичної робітничої партії (Західної групи) (Сф-126), Волинського куреня пласту ім. Січових Стрільців 1920-х рр. (Сф-152) та ін.

Царину військової історії репрезентують печатки та штампи: «Команда X Бригади. 1914» (Сф-84), «Окружна Військова Команда в Коломиї. 1915 р.» (Сф-87), печатка скарбника 1-го запасного куреня Січових Стрільців (Сф-10), «Стрілецького комісаріату у Львові» (Сф-122), «Рухома майстерня І Окремого залізничного куреня. УНР» (Сф-131).

На окрему увагу заслуговує низка особистих печаток відомих діячів української культури та науки, представників давніх родів; зокрема І.Труша (Сф-151), ДЗубрицького (Сф-115), М.Драгана (Сф-152), А.Доб- рянського (Сф-74), Дашкевича (Сф-137), а також родин баронів Зібер- Гольцгаузенів (Сф-53), Вітошинських (Сф-136).

На сьогодні зібрання української сфрагістики, що зберігається у НМЛ, становить нечисленну, однак самобутню добірку зразків, що слугують вартісними носіями матеріальної культури, пробуджуючи історичну свідомість, розгортаючи обрії наукового пізнання у царині історії розвитку української печатки.

Понад 670 предметів «Медальєрики», що представлені у НМЛ, становлять цінні ювілейні, пам’яткові, сувенірні медалі, плакети, медальйони, військові та урядові відзнаки й нагороди від середини XVII ст. і дотепер. Доволі вагомі надходження з огляду на обсяг та історико-культурну вартість пам’яток припадають на перші десятиліття існування музею. Поповнення фонду — здебільшого сучасними зразками — не припиняється і зараз. У збірці знаходимо цінний джерельний матеріал для вивчення і реконструкції окремих суспільно-політичних та культурно-мистецьких подій і явищ в Україні та поза її межами, висвітлення ролі низки видатних постатей в історії країн Східної та Центральної Європи.

Серед фондоутворювачів — відомі діячі української науки, культури та церкви (А.Петрушевич, І.Шараневич, П.Крип’якевич, І.Свєнціцький та ін.); помітно долучились до якісного та кількісного збільшення фонду Союз прихильників НМЛ, товариство «Просвіта» у Львові, Кураторія музею. Значний вклад належить митрополиту А.Шептицькому, зусиллями та коштом якого впродовж 1910—1940-х рр. збірка поповнювалась особливо вартісними зразками.

Початки формування фондової групи збереження «Медальєрика» заклала низка пам’ятних, ювілейних медалей та нагород, а також медальйонів другої половини XVIII —XIX ст., переданих відомим українським істориком та діячем культури Антоном Петрушевичем із збірок Народного Дому. Серед них — такі медалі, як «Тадей Костюшко» (1818), «Людовік Угорський», «Владислав Ягайло», пам’яткова медаль «Венце- слава Богемського», «На пам’ять 300-річчя Люблінської унії» (1869), «Первый русский печатник Иван Федоров» (1883) та ін.

Професором І.Шараневичем до музею було передано пам’ятні медалі, серед яких — австрійського цісаря Франца Йосипа, відомої львівської патриціанської родини графів Дунін-Борковських та ін., які на сьогодні залишилися поодинокими зразками.

З-поміж творів медальєрного мистецтва, що мають виняткову культурно-мистецьку цінність і висвітлюють історію нашого краю, вирізняється добірка (понад 50 предметів) військових відзнак Українських Січових Стрільців та відзнак ЗУНРу (1914 — 1920-ті рр.). Це — надходження до музею із різних джерел впродовж 1918 — 1920-х рр. За відомих історичних обставин ці пам’ятки, у себе на батьківщині, на довгі десятиліття були вилучені із наукового обігу та стали доступними для опрацювання та популяризації лише на початку 1990-х рр.

Окремий розділ у фонді — збірка папських медалей XIX ст. (120 од.), що розгортають історію римо-католицької Церкви у контексті персо- налій її ієрархів. З історичного та культурологічного погляду, це — майстерні твори, що формують одну із найвагоміших тем європейської та церковної медальєрики.

Сторінки культурно-мистецької та науково-освітньої діяльності у Львові та Галичині загалом ілюструє низка медалей XIX — початку XX ст., випущених з нагоди важливих подій в житті краю: «Пам’яткова медаль Педагогічного з’їзду в Дрогобичі» (1880), «Ювілейна виставка Політехнічного товариства у Львові» (1902), «Перша Хліборобська виставка в Стрию» (1909) та ін.

Нині фонд зростає не лише завдяки дарункам приватних осіб, а й за доброю традицією, що склалась, дарунками почесних гостей музею (відомих політиків, урядовців, громадських діячів та діячів культури, представників Церкви) на згадку про візит до нашої установи.

Так збірка папських медалей поповнилась двома цінними зразками — пам’ятними медалями Папи Іоанна Павла II 1996 р. (передана префектом Священної конгрегації для Східних Церков кардиналом Акілле Сіль- вестріні) та 2001 р. (подарована президентом Папської Ради з питань культури кардиналом Полом Пуппаром). Останній згаданий дар — це пам’ятна медаль, виконана з нагоди Великого ювілею — 2000-ліття християнства (автор — Еммануїла Рочі).

Серед останніх знаменних надбань у фонді — пам’ятний значок, приурочений до 100-ліття НМЛ, що відтворює одну із перших печаток музею, продуковану за митрополита Андрея Шептицького.

ІЛЮСТРАЦІЇ