Виставка “Пам’яті родини Свєнціцьких” присвячена дарункам, які впродовж цілого життя родина Свєнціцьких передавала до Національного музею. Основу експозиції складають твори, які в останні дні свого життя з початком лютого 2006 р. заповіла музею остання з роду – Марія Свєнціцька.
Вартість дару – не лише у мистецьких цінностях творів, а і в історичному тлі їх творення: особисті відносини Іларіона Свєнціцького з багатьма авторами, дарунки з виставок у Національному музеї або ж просто на згадку про відвідини гостинного дому Свєнціцьких.
Вітальня в помешканні Свєнціцьких чи як її називали “велика кімната” зустрічала гостей портретами членів родини роботи відомих українських художників Романа Сельського, Миколи Федюка, Фотія Красицького, Ярослави Музики, натюрмортами і пейзажами Карла Звіринського, Миколи Глущенка, Івана Іванця, Григорія Смольського, графікою Олени Кульчицької. Через прочинені двері на стінах другої кімнати можна було побачити твори Андрієнка-Нечитайла, Івана Труша, Модеста Сосенка, Олекси Новаківського, Івана Северина.
Навпроти вхідних дверей незмінно висів портрет молодої дівчини (виконаний на фотографії) – Ольги Мокрицької, колишньої нареченої Іларіона Свєнціцького, кохання до якої перервала її передчасна смерть.
Серед тисячної книгозбірні невидимими для стороннього ока залишалися рисунки Петра Холодного (старшого), сибірські портрети Ярослави Музики, олівцеві начерки митрополита Шептицького на смертному одрі роботи Омеляна Ліщинського та Яна Беднарського.
Фотографування було улюбленою справою всіх Свєнціцьких, це захоплення було придатне як у праці так і провадженні літопису родини. Завдяки цьому на виставці представлено численні фотографії з родинних альбомів, хоча цю підбірку можна назвати “матеріалами з однієї шухляди”. Серед господарського інвентаря музею віднайшлася німецька фотокамера початку ХХ ст. (формату 9х12), з якою багато мандрували Іларіон та Віра Свєнціцькі, а пізніше – Михайло Драган, фотографуючи українські старожитності.
Дружина Іларіона – Анісія Свєнціцька, донька російського московського антиквара Матвія Вострякова, у посагу привезла з собою до Львова невелику збірку російських ікон, кіот-наріжник та давнє російське сакральне шитво, які доповнювали мистецький вистрій помешкання Свєнціцьких. Ці твори представлені на виставці і справжньою окрасою серед них є пелена “Богородиця з Дитям” ХУІІ-ХУІІІ ст. Родина Вострякових підтримувала постійні контакти з Національним музеєм, вишукувала у антикварних крамницях Москви і Петербурга мистецькі твори, пов’язані з українською тематикою, а особливо стародруки та рукописи на замовлення Іларіона Свєнціцького. Їх дарунком є експоновані на виставці енколпіони ХІ-ХІІІ ст. з Княжої гори у Києві та російські металеві іконки ХУ-ХУІ ст.
Твори кераміки фабрики Івана Левинського, народного мистецтва, графіку Галини Захар’ясевич, збірку писанок, деякі предмети ужиткового характеру з родинної збірки повсякчас дарувала музею Віра Свєнціцька.
Виставка дарунків – лише начерк експозиції майбутнього меморіального музею родини Свєнціцьких, який після завершення ремонтних робіт планується відкрити в будинку Національного музею у Львові на вул. Драгоманова, 42, де пройшло майже все їх життя.