RARE BOOKS & MANUSCRIPTS

Neonila Verhun

The Lviv National Museum’s collection of rare books and manuscripts is numbered among the most valuable such collections in Europe. It is divided into four subgroups (Cyrillic manuscripts, Latin-script manuscripts, Cyrillic rare books, and Latin-script rare books), and contains samples of Ukrainian writing from the times of the Halych-Volynian Princedom through to the 19th century. These artifacts are extremely rare and ornately embellished Cyrillic and Latin-script codes of law from the 12th through 18th centuries; proclamations from the Cossack Era; manifestos; writings pertaining to the history of Ukrainian cities, towns and villages; writings pertaining to church history, education, the sciences, and law; autographs and personal writings of famous historical figures and authors; rare samples of Ukrainian and Western European musicology, and much more.

The collection is represented by samples of rare books from almost all centers of Cyrillic printing not only in Ukraine, but from beyond its borders as well, including first editions by Shvaipolt Fiolia; F. Skoryna, I. Fedorov, etc., as well as publications that were produced in the printing houses of Lviv, Kyiv, Pochaiiv and other Ukrainian centers. Samples of Western European book printing found in the Museum’s collections range from codes of law from the incunabula period (Amsterdam, Nuremburg, etc.), to profusely- illustrated publications of the 18th c. (Paris, Rome, Venice, Warsaw, and others).

Overall, the collection is rare and one of a kind, and serves as a wealth of information in the research of paleography, language, literature, history, heraldry, sphragistics, visual arts, and the art of bookbinding, widely representing an almost 800 year of Ukrainian culture in a multitude of its various aspects.

ПАМ’ЯТКИ ПИСЕМНОСТІ

Неоніла Вергун

Збірка рукописів та стародруків Національного музею у Львові нара¬ховує понад десять тисяч одиниць збереження. Основу колекції становлять пам’ятки, передані митрополитом Андреєм Шептицьким із Львівської греко-католицької митрополії. Формування фонду, розпочате засновником музею, продовжив перший його директор та організатор, відомий дослідник української книги професор І.С.Свєнціцький. Від часу заснування фонд істотно поповнювався дарами діячів культури та просвіти, духовних осіб, здійснювались методичні закупи у букіністів в Україні та поза її межами, численні експедиції працівників музею також сприяли збагаченню збірки. Після 1939 р. фонд зріс завдяки надходженням із зібрань Ставропігійського інституту, Львівського греко-католицького капітулу, товариства «Просвіта», НТШ, «Народного дому», Богословського наукового товариства, Василіанської бібліотеки тощо.

Збірка сформована із 4 груп: «Рукописи кириличні», «Стародруки кириличні», «Рукописи латинські» та «Стародруки латинські». Колекція кириличних рукописів — одна з найцінніших в Україні. Це — пам’ятки XII —XVIII ст., географія яких охоплює терени Галичини, Волині, Лемківщини, Подніпров’я і Поділля, а також окремі зразки з Білорусії і Росії. Серед них — унікальні кодекси XII — XVIII ст. — у збірці їх понад 1200 одиниць: «Апостоли», «Мінеї», «Служебники», «Прологи» тощо, велику групу формують «Євангелії», зокрема такі відомі датовані і ілюміновані манускрипти, як: Євангеліє з Глинян (1498), Євангеліє з Хишевич (1546), Євангеліє із Словіти (1593), Євангеліє з Керманичів (1596) та ін. До золотого фонду національної культурної спадщини належать «Пан- декти Антиоха» (1307) та «Бучацьке Євангеліє» (кінець XII ст.), писані на пергаменті. Значна частина пам’яток оздоблена мініатюрами, орнаментними або сюжетними заставками, буквицями-ініціалами, виділеними кіновар’ю, золотом. Заголовки здебільшого виконані в’яззю, оправи — шкіряні, оздоблені тисненим візерунком з металевими наріжниками (із символами євангелістів) та середниками (переважно — розп’яття). Ці твори непересічної художньої та історико-культурної вартості дають змогу комплексно простежити у хронологічній послідовності основні тенденції та напрями розвитку стилів мистецького оформлення рукописної книги («візантійський», «тератологічний», «балканський», «стародру- ковий», «народний» тощо) та засвідчують високий рівень майстерності каліграфів, художників, ювелірів.

Окрему групу становлять пам’ятки до історії української музичної культури XVII — XIX ст. Це — найбільша в Україні колекція Ірмологіонів (208 од.) — рукописних нотних збірників церковних співів в одноголосому записі. Перлиною колекції є «Граматика музикальна» Миколи Ділець- кого (1723р.) — посібник для навчання українського партесного співу, у якому подано методичні узагальнення та виклад музичної теорії і практики у Східній Європі XVII ст. Цією граматикою було започатковано нову професійну українську хорову школу, яка надалі увінчалася іменами Д.Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя.

Крім рукописних книг, у фонді представлені документи до історії Козаччини (понад 100 од.): листи та універсали з автографами гетьманів Б.Хмельницького, І.Виговського, І.Мазепи, К.Розумовського таін., грамоти відомих політичних діячів XVIII — XIX ст. та вищого духовенства, парафіяльні метрики, монастирські документи, матеріали різних товариств та особисті архіви видатних діячів української культури і мистецтва, Церкви, науки та просвіти, літератури: Івана Франка, Юліана Панькеви- ча, Тита Войнаровського, Богдана Лепкого, Леся Мартовича, Василя Сте- фаника, Олекси Новаківського, Модеста Сосенка, Корнила Устиянови- ча, Теофіла Копистинсвкого та ін.

Архівні матеріали до історії української культури, просвіти, суспільного життя доповнює вагомий пласт документів латинською, німецькою, польською, французькою, італійською та ін. мовами, що зберігаються у фонді «Рукописи латинські».

Основу фонду становлять матеріали до історії української Церкви XVII —XIX ст., а саме: інвентарні описи церковних установ, акти консисторії, описи єпископських маетностей, протоколи розпоряджень уряду, особисті документи, книги метрик, численні юридики. Окрему групу творять «Візитації» парафій, в яких детально зафіксовано відомості про понад 3000 храмів, подано описи ґрунтів, народної архітектури, церковного інвентаря, ікон, книг тощо. Важливі відомості до історії Церкви, відносин у вищих колах духівництва надають архівні документи відомих діячів церкви, їхні щоденники (Максимиліана Рила — єпископа Пере- миського; Порфирія Важинського — єпископа Холмського; Івана Гудза — уповноваженого Львівської дієцезії у Відні та ін.).

До раритетів збірки належить «Статут Литовський» (1566) — кодекс права Великого Князівства Литовського — одна з найвизначніших пам’яток цього часу, що об’єднує норми судово-процесуального, карного, цивільного і господарського права. Він складений на основі «Руської правди», а також українського, литовського та білоруського звичаєвого права.

Окрім великих за обсягом архівів, у збірці чимало тематичних документів щодо різних аспектів суспільного і духовного життя Галичини. Серед них — матеріали до історії населених пунктів, церковних братств, урядові постанови, розпорядження, відомості про прогресивні процеси та рухи у середовищі духовенства, про діяльність ордену Василіан, пергаментні грамоти, привілеї цехам тощо. Колекція також містить матеріали до історії освіти, шкільництва, української мови. В них зберігаються цінні відомості про українське національне відродження XVIII —XIX ст., — сторінки т.зв. «азбучної війни», «Весни народів», документи авторів «Русалки Дністрової» тощо. Доповнюють цю тематику історичні монографії, конспекти лекцій з риторики, поетики, філософії, математики, права XVI — XIX ст. тощо. Серед них — твори Д.Зубрицького, А.Петрушевича, М.Довгалевського та ін., листи й записки М.Шашкевича, Я.Головацького, І.Вагилевича, авторів граматик Й.Лозинського, І.Лаврівського та ін. Чимало документів містять відомості з історії українського мистецтва XVII — XVIII ст. та персо- налій малярів, сніцарів, золотарів; пам’ятки до історії музики.

В колекції представлена цінна збірка зразків західноєвропейської музичної культури XV—XVII ст., серед яких вирізняються пергаментні ба- гатоілюстровані градуали. Загалом збірка надає вагомий матеріал для дослідження культурно-духовного, суспільно-політичного та економічного життя Галичини XVII — XIX ст.

На особливу увагу заслуговує фонд кириличних стародруків XV—XVIII ст., що налічує понад 2500 пам’яток і є одним із найповніших в Європі, охоплюючи понад 600 назв (200 з яких не представлені у жодній із книгозбірень Львова).

Колекція містить унікальні видання — від кириличних інкунабул XV— XVI ст. до рідкісних багатоілюстрованих пам’яток XVIII ст. Серед них — краківські, празькі та віденські видання Франциска Скорини (підкреслимо, що колекція музею є найбільшою в Україні), дофедорівське т.зв. анонімне видання «вузькошрифтного євангелія» 1563 р., майже всі друки Івана Федорова і Петра Мстиславця, а також кириличні інкунабули, створені у Венеції та Цетинії (на Балканах). В колекції музею представлені книги усіх видавничих осередків, що діяли в Україні протягом XVI —XVIII ст., а також кириличні друки, видані за кордоном — в Румунії, Італії, Росії, Литві тощо. Чималою кількістю видань презентовані друкарні Львова окресленого часу: Ставропігійського братства, приватна Михайла Сльозки, єпископів Арсенія Желіборського та Йосифа Шумлянського, а також друкарні князя Костянтина Острозького в Острозі і Дермані, Києва, Почаєва, Чернігова, Стрятина, Крилосата ін. Переважно, це — богослужебні видання: Євангелія, Апостоли, Тріоді, Октоїхи, Требники, Часослови, Анфологіони тощо. Багато з них містять додатки з світськими текстами: присвятами різним особам і віршами на їх герби, передмовами та післямовами, які становлять цінні пам’ятки літератури. У колі стародруків, окрім релігійної тематики, представлено чимало видань історичних, правничих, навчальних. Одна з найцінніших науково- освітніх пам’яток — граматика грецької і старослов’янської мов — «Адельфо- тес» (Львів, 1591), що побачила світ у друкарні Ставропігійського братства. Стародруки вирізняються вишуканістю шрифтів, виваженістю композиції, багатством оздоби гравюрами на титульних аркушах, заставками, кінцівками, ініціалами, гербами, ілюстраціями до тексту, друкарськими марками, виконаними відомими художниками того часу — Памвом Бериндою, Іллею, Никодимом Зубрицьким, Діонісієм Сінкевичем, Євстахієм Завадовським, Іваном Глинським, Леонтієм Тарасевичем, братами Гочемськими та ін.

Видання європейських друкарень різнобічно представлені у фондовій групі «Стародруки латинські» (2500 од.). В колекції зберігаються друки відомих західноєвропейських видавництв XV — XIX ст. — Нюрнберга, Амстердама, Риму, Кельна, Парижа, Лондона, Варшави, Кракова та ін. Серед них — 11 інкунабул XV ст. духовного і світського змісту відомих авторів, оздоблені ілюстраціями. Це — Святе Письмо в ілюстраціях, житія святих, атласи тощо. На окрему увагу дослідників та шанувальників мистецтва заслуговує видана у Нюрнберзі 1493 р. «Всесвітня хроніка». Це — компілятивна за змістом збірка статей німецького гуманіста Гартмана Шеделея, одна з найрозкішніших книг інкунабульного періоду європейського книгодрукування, що побачила світ в друкарні німецького типографа Антона Кобергера. Архітектоніка кодекса збірки досконала, вражає багатством та вишуканістю гравюр (біля 2000), виконаних А.Дюрером, М.Вольгемутом.

В колекції представлена доволі чисельна збірка книг грецькою мовою. Серед них — видання листів Цицерона (Венеція, 1521), «Одіссея» Гомера, історія Еклезіаста у 25 томах (Париж, 1742), прижиттєві видання Ф.Вольтера, Ж-Ж.Руссо та ін. Окрім цього, на особливу увагу заслуговують довідники, гербівники, словники, посібники та ін.

Збірка рукописів та стародруків НМЛ репрезентує багатовіковий пласт у розвитку української культури, слугуючи цінним джерелознавчим матеріалом для дослідження української палеографії, історії, мови, літератури, образотворчого та інтролігаторського мистецтва, геральдики, сфрагістики тощо.