Світ все ширше охоплює новий різновид туризму - організовані поїздки місцями зйомки популярних кінофільмів та серіалів. Нічого, що в реальному світі не існує цих подій, персонажів і насичених містичною символікою архітектурних пам'яток, які глядач бачив у кіно, він переконаний у їхньому існуванні, він хоче спробувати їх на дотик, поринути особисто в вигаданий простір. Таким чином у Великій Британії зародилася ціла туристична галузь - по місцях Гаррі Поттера; у Новій Зеландії - по Хобітанія (місцях "Володаря кілець"), у Парижі та Римі - за маршрутами героїв "Кода да Вінчі".
А що ж Львів? Львів, де з 1897р. знімалися документальні та художні фільми? Кіномаршрути Львова могли стати надзвичайно цікавою особливістю міста, адже майже всі місця натурних зйомок збереглися.
Кіно початку ХХ ст. Львів(1897-1914)
Перші спроби кінокамери робилися "на львівському матеріалі" вже за перших кроків кінематографа. На жаль, досі нікому із дослідників історії львівського кіно не вдалося знайти жодного з перших фільмів; назви та прізвища їх творців визначено лише за інформацією в пресі та спеціалізованій літературі та по рекламних випусках. Фільми міжвоєнного періоду — переважно документальні, до того ж аматорські, їх авторами були переважно члени як Польського, так і українських фотографічних товариств, які дуже плідно працювали у цей період. Цілком логічним виглядає захоплення кіномистецтвом Львівських фотографів. У міжвоєнний період, часи глибокої кризи, було дуже важко отримати ліцензію на зайняття фоторемеслом, дуже часто магістрат надавав дозвіл на фотографування на вулицях Львова у строго регламентований час і лише у певному місці. При цьому наголошувалося, що саме використовуватиметься — фотоапарат “а ля хвилин” чи кінокамера. Саме такими є відомі репортажні фотографії та зйомка Анджея Витренбовича.
Якщо фільми та сюжети, зняті до Першої світової війни, були переважно репортажними, то у 1920-1930-х роках тематика дещо збагачується. Зазвичай в умовах кризи важко займатися постановочними фільмами, тому увагу українських та польських кінематографістів привертають етнографічні сюжети та пейзажна фотографія, насамперед Карпати. Велика увага до передвоєнного Львова приділяється теорії кіно, саме тоді було вироблено основи польського кіно, почала видаватися спеціалізована періодика, але це вже інша історія.
Отже, першим сюжетним фімом львівської тематики вважається фільм невідомого автора "У львівській кав'ярні", який був вперше показаний у липні 1897 р. Відомо, що на плівку було знято урочисте відкриття пам'ятника Адаму Міцкевичу, яке відбулося 30 жовтня 1904 року. Тоді до Львова запросили сина поета — Владислава Міцкевича. Невідомо, чи зберігся повний фільм, але часто публікується один із кадрів авторства Адама Хелм Пірго — пам'ятник, ще накритий білою тканиною, в останні хвилини перед відкриттям.
У ці роки, як правило, знімали короткометражні фільми, сюжети яких представляли актуальні події, що відбувалися у Галичині: “Холмський мітинг у Львові”, “Шлюбні урочистості князя Четвертинського”, “Пожежа бензоколонки у Дрогобичі 21 березня 1912 р.” і "Галичина в кінематографії" (все - 1912). Фільм, знятий на замовлення крайового туристичного союзу, зафіксував види Львова, околиці над Черемошем та Прутом, гуцульські свята, весілля, Коломию, сплав лісу Черемошем. У 1913 р. знято репортаж про ювілейні урочистості 15 піхотних полків у Львові. Героєм подій був т.з. тернопільський (західний) піхотний полк, який прославився взяттям с. Асперна під Віднем у травні 1809 р. під керівництвом ерцгерцога Карла.
Але вже на той період у Львові з'являються перші спроби знімати художні фільми. Так, у січні 1910 р. відбулася прем'єра знятого у Львові художнього фільму “Повернення батька” (балада на 15 дій). Першим художнім фільмом львівської кіностудії "Кінофільм" була "Помщена кривда" (1912). Ймовірно, режисером картини був Зигмунт Весоловський. Дія цього кінороману проходили на тлі "Стрийського парку, двору львівської фабрики та салону з гуцульським килимом та карабіном на стіні". У грудні 1912 р. "Кінофільм" запропонував львівській публіці "Любовні пригоди панів С. та І. - відомих осіб у Л." режисури С. Весоловського. На кіностудії "Леополія", створеній у Львові у другій половині 1913 р., знято фільм "Костюшко під Рацлавицями" режисури Орланда. Це була екранізація п'єси Владислава-Людвіка Анчиця. Однак починання, яке мало, за задумом творців, будити національний дух, стало розчаруванням. Бездарні зйомки, нецікава гра акторів прирекли фільм на провал. Перша світова війна 1914 р. перервала роботу над фільмом “Львівські квіткарки”, який знімали на львівській студії.
Міжвоєнне кіно. Львів(1919-1939)
1919 - "Тамара (Захисники Львова)" / Tamara (Obrońcy Lwowa) , сцен. та реж. Ніна Ніовілла, опер. Альберт Віверка, произв. Powszechne Towarzystwo Filmowe;
1920 - "Оборона та порятунок Львова" / Obrona i odsiecz Lwowa , произв. "Polfilma", опер. Станіслав Собель;
1928 - "Перші гонки" / Pierwszy wyścig , реж. Анджей Витренбович (?), произв. Анджей Витренбович на замовлення редакції “Спортивного огляду” та Варшавського товариства циклістів;
1929 - "Місто Львів" / Miasto Lwów , реж. Анджей Витренбович, произв. Анджей Витренбович на замовлення Секції кінематографічної пропаганди Ліги інвалідів Війська Польського у Львові та Магістрату міста Львова;
1932 - "Генеральна репетиція" [Як працює львівський театр] / Próba generalna , реж. Вацлав Радульський, опер. Ярослав Слоневський, на замовлення ПАТ Варшава реал. кіноклубу "Авангард" та студії "Оріон", Львів;
1932 - "Старий Львів" , реж. Станіслав Скода, за співпраці Ярослава Слоневського та Мирона Труша; студія "Оріон", Львів;
1932 - "Свято Молоді Рідної Школи у Львові" ; студія "Соняфільм", Львів;
1932 - "Симфонія Львова" ; реж. Станіслав Скода, студія "Соняфільм", Львів;
1932 - "З кіноапаратом по Львову (Львів)" ; реж. Соня Куликівна, произв. студія "Соняфільм", Львів;
1933 - "Рах-цях-цях" / Rach-ciach-ciach ; сцен. та реж. Вацлав Радульський та Вітольд Бретшнайдер-Дунін; кіноклуб "Авангард", студія "GS-Film";
Провідний режисер львівського гурту “Авангард” Вацлав Радульський разом із оператором Ярославом Слоневським знімав фільми соціологічного та етнографічного характеру. Однією з його найкращих стрічок був фільм “Глухі дороги” (1933) зі зйомками Полісся у стилі Олександра Довженка. Зачарований фольклором, особливо міським, він зробив у 1934 р. фільм "Рах-цях-цях", який показує стиль життя львівських передмість Замарстинова та Клепарова.
1934 - "Костюшківська епоха" / Epoka Kościuszkowska ; реж. Олександр Лович, студія Олена Фільм, Варшава. Знято сцени для історичного фільму, призначеного для польської діаспори у Сполучених Штатах.
1936 - "Буде краще" / Będzie lepiej - студія "Фенікс", режисер Міхал Вашинський, сценарій Емануель Шлехтер, Людвік Старскі, оператор Альберт Веверка, музика - Генрік Варс. Варшава. Продукція - Зигмунт Майфлауер. Ролі виконували Генрік Вогельфангер, Казімєж Вайда, Олександр Жабчинський, Антоні Фертнер. Перший із трьох легендарних довоєнних фільмів за участю двох постійних персонажів розважальних передач Польського радіо Щепка та Тонька, надзвичайно популярних не лише у Львові. Коли розпочиналися радіопрограми з їхньою участю, вулиці пустіли, а їхні пісні стали одним із брендів ретро-Львова.
У ці роки активно займався аматорською зйомкою залізничний службовець Тадеуш Матушкевич, завдяки збереженим його сином плівкам сьогодні можна познайомитись із різними подіями у житті тодішнього Львова.
1937 - "Львівський басейн Світязь" / Lwowskie kąpielisko Świteź ; Tadeusz Matuszkiewicz;
1937 - "Львів - місто вододілу" / Lwów miasto działu wodnego ; реж. Ві-Тольдо Ромер; реал. Львівський фільмований клуб;
1937 - "Зимовий зліт Товариства Сокіл (Рідна школа)" , реж. Іван Согодика; произв. аматорська студія "фотофільм";
1938 - "Львів - купальний басейн "Світязь" / Lwów - basen kąpielowy "Świteź "; аматорський фільм, автор Тадеуш Матушкевич;
1938 - "Відкриття велосипедного сезону" / Otwarcie sezonu kolarskiego; аматорський фільм, автор Тадеуш Матушкевич;
1938 - "Стрийський парк" / Park Stryjski; аматорський фільм, автор Тадеуш Матушкевич;
1938 - "Показ собак на Східних Торгах у Львові" / Pokaz psów na Targach Wschodnich we Lwowie ; аматорський фільм, автор Тадеуш Матушкевич;
1938 - "Задвір'я - святкування 20-річчя незалежності" / Zadwórze - 20-lecia niepodleglości ; аматорський фільм, автор Тадеуш Матушкевич; Документальні зйомки святкування 20-річчя незалежності Польщі на Цвинтарі Орлят у Львові.
1939 - "Бродяги" / Włóczęgi, комедійний фільм, режисер Міхал Вашинський за сценарієм Конрада Тома та Емануеля Шлехтера, оператор Альберт Веверка. Головні ролі виконували Генрік Вогельфангер, Казімєж Вайда, Станіслав Волинський, Олена Гроссувна. Музика - Генрік Варс. Зворушлива, весела стрічка, де у ролі головних героїв знову виступали “зірки” програм Львівського радіо Тонько та Щепко. Завдяки цим колоритним львівським персонажам в історії сучасної Попелюшки, дівчинки-знайди навколо якої розгортається сюжет, багато гумору вулиць міжвоєнного Львова. Фільми з їхньою участю стали найхитнішими передвоєнними роками, тепер маємо можливість переглядати їх в Інтернеті, а пісні Ємануеля Шлехтером із цих фільмів досі можна назвати візитними картками Львова. Український переклад пісні "Тільки у Львові" належить авторству Віктора Морозова.
1939 - "Львів" / Lwów , виробництво ПТА (Польське Телеграфне Агентство), Варшава. Документальний фільм розповідає про найбільші міста Польщі, у тому числі присутній і Львівський сюжет.
1939 - "Львів" / Lwów , виробництво ПТА Варшава; документальний фільм про Львів відтворює атмосферу передвоєнного Львова, надає можливість побачити життя львівської вулиці, наразі — один із найпопулярніших в Інтернеті фільмів львівської тематики.
1939 - "Єврейське життя у Львові" ; режисер Сол Госкінд (Saul Goskind), оператор Вацлав Казьмерчак, текст Ашер Лернер, виробництво Іцхак Госкінд, Лабораторія "Сектор", Варшава. Це частина фільму, що складався з шести самостійних фрагментів, про єврейські громади у польських містах: “День у Варшаві”, “Єврейське життя у Білостоку”, “Єврейське життя у Кракові”, “Єврейське життя у Лодзі”, “Єврейське життя у Львові” , “Єврейське життя у Вільно”. Сьогодні ці стрічки є величезною цінністю, адже вони встигли зафіксувати буквально останні місяці, тижні, дні життя єврейських громад Європи, які були знищені Другою світовою війною.
1939 - "Серце батяра" / Serce batiara , реж. Міхал Вашинський за сценарієм Конрада Тома та Еммануеля Шлехтера, оператор Альберт Веверка. Головні ролі виконували Генрік Вогельфангер, Казімєж Вайда. Фільм був закінчений у серпні 1939 р., у вересні мав відбутися прем'єрний показ у Варшаві. Під час бомбардування Варшави плівка загинула. Від фільму залишилася тільки записана на платівку пісенька “Серце батяра” на слова Еммануеля Шлехтера. Шлехтер залишився в окупованому Львові, 1943 р. він загинув під час ліквідації львівського гетто, розділивши долю 130-тисячної єврейської громади Львова. Вже після війни товариш Е. Шлехтера Віктор Будзинський, режисер львівського радіо та його розважальних програм додав до слів пісні слова на честь захисників Львова.